А время бежит...

Наче ось тільки були маленькими,гралися,гуляли..і просто насолоджувались життям:)
Але з часом все стає тільки складніше і серйозніше..шкода(
Деякі інші вважають мене дивною,божевільною...але це не так.,хоча можливо трішечки правда.
Просто я ще вмію щиро посміхатись і вибачте якщо це погано.
   Якраз для цього згадую один хороший віршик.



Человек бежит по жизни… Не жалея ног… Дом-работа… Дом-работа… Отбывая срок… Выходные-передышка… Отпуск, как привал… Старость, пенсия,одышка… А куда бежал?…